Історія

З переказів відомо, що Валява виникла близько середини XIII століття серед густого на той час лісу на березі невеликої річечки Зубра. Походження назви села точно не встановлено, але найімовірніше, утворилось воно від «валежу», тобто вирубування лісу, який використовували втікачі із старого В'язівка, зруйнованого татаро-монголами. Після запровадження ординації http://uk.wikipedia.... title='1638' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1638 року біля витоків струмка Погань (Зубра) виникла слобода, яка входила до складу Мошногірського маєтку. Головним заняттям населення було землеробство, чому сприяли дуже родючі землі.

Одержавши від Черкаського намісника Клима Олександровича Мошногірський маєток, графи Моравські володіли ним протягом 250 років. У http://uk.wikipedia.... title='1722' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1722 році було збудовано Покровську церкву. Село поступово зростало, а у http://uk.wikipedia.... title='1741' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1741 році нараховувало 100 дворів. Після Коліївщини граф Моравський у http://uk.wikipedia.... title='1776' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1776 році продав Мошногірський маєток разом з Валявою князю Любомирському, який незабаром проміняв його князю Потьомкіну Таврійському. У http://uk.wikipedia.... title='1794' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1794 році після смерті Потьомкіна, маєток перейшов до його племінниці Олександри Василівни Енгельгард. Уже цього року село було досить велике, в ньому налічувалось 1294 чоловіки і 1263 жінки, було 3 млини. Чоловік Олександри Василівни — Ксаверій Браницький у http://uk.wikipedia.... title='1826' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1826 році дає Валяву у придане своїй дочці Єлизаветі Ксаверівні Браницькій, яка одружилась з князем Михайлом Семеновичем Вороновим.

В середині 19 століття за даними Лаврентія Похилевича в селі мешкало 3089 чоловік, було 2 церкви — Покровська, побудована в другій половині 18 століття і Введенська http://uk.wikipedia.... title='1855' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1855 року побудови. Обидві церкви були 5-го класу і мали по 34десятини землі^[3].

В http://uk.wikipedia.... title='1890' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1890 році в селі було 513 дворів, мешканців — 3659. В селі була школа, 2 постоялих двора і 8 лавок^[4].

У травні http://uk.wikipedia.... title='1905' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1905 року відбувся виступ селян проти поміщиків.

На http://uk.wikipedia.... title='1913' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1913 рік в селі було 4974 жителі, церковно-приходська школа, бакалійна і мануфактурна лавки, кредитне та споживче товариства, сільський банк.

У http://uk.wikipedia.... title='1918' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1918 році селяни-бідняки організували свій бойовий штаб, комітет бідноти, який очолив колишній батрак Степан Микитович Кучер, і проголосили радянську владу в селі. У http://uk.wikipedia.... title='1923' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1923 році створено Товариство по спільному обробітку землі «Сівач». Наприкінці http://uk.wikipedia.... title='1929' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1929 року у Валяві засновано колгосп, який очолив Михайло Єлисейович Клепко.

На фронтах Радянсько-німецької війни билися з ворогом 721 жителі, села, з них 381 загинув. За мужність і відвагу 694 жителів нагороджено бойовими орденами й медалями Радянського Союзу. Звання Героя Радянського Союзу присвоєноП. П. Яровому. Вшановуючи пам'ять про загиблих, жителі села встановили обеліск Слави.

Станом на http://uk.wikipedia.... title='1972' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1972 рік в селі мешкало 3424 людей. На території Валяви була розміщена центральна садиба колгоспу«Перемога», який користувався 5361,2 га землі, з них 3726 га орної. Вирощував зернові й технічні культури. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. У селі працювали цегельний завод, овочева фабрика, винний цех.

Також у Валяві працювали середня школа, в якій навчалося 577 учнів, два клуби на 650 місць, 3 бібліотеки з фондом 22,5 тисяч книг, лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок. Протягом http://uk.wikipedia.... title='1970' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1970—http://uk.wikipedia.... title='1977' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1977 років стали до ладу комбінат побутового обслуговування, торговий центр, готель, їдальня, аптека та Палац культури.

[ред.]Сучасність

В селі працюють ТОВ «Хлібороб» і МТС «Комбсервіс», агрофірма «Валявська» та фермерські господарства. Є дитсадок, дільнична лікарня, церква, центр культури і клуб нахуторі Ювілейний, бібліотека.

[ред.]Персоналії

Уродженцями села є:

• Г. Г. Лапченко (Лабчеко; 1801-1876) — вітчизняний живописець, академік;
• О. Т. Павленко — українська радянська художниця;
• П. К. Махиня — український та російсьний революційний поет (1890-1922).
• Лисенко Юрій Семенович (* 21 квітня http://uk.wikipedia.... title='1910' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1910 — † 12 березня http://uk.wikipedia.... title='1994' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1994) — український кінорежисер, сценарист.
• Ткаченко Володимир Васильович (* 6 лютого http://uk.wikipedia.... title='1946' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1946 — † 22 грудня http://uk.wikipedia.... title='2009' style='text-decoration: none; color: rgb(0, 43, 184); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>2009) — заслужений машинобудівник України